По заповідях Сухомлинського
Давно садочок наш живе.
Великий педагог, мов низкою,
З’єднав все мудре, все нове,
Що вихованню слугуватиме.
І для майбутніх вчителів:
Любов до роду, і до матері,
І до природи він велів
В основу взяти. Ми – взяли.
Бо хочем, щоб завжди –
І в зрілості –
Всі люди добрими були.
Ми розмовляємо з природою,
І вірим – все у ній живе.
Нас квіточка своєю вродою
І деревце до лісу зве.
А там ялиночка усміхнена
Щодня чекає дітлахів,
Щоб ароматом хвої дихали
І щоб почули спів птахів.
Своїм ми лісом зачаровані,
Він для дітей казковий сад.
І нам природою дарована
Ця неповторная краса.
В. Дворецька